Історії сильних
«Історії сильних» — книга Фонду Вадима Столара про українців, які пережили жахіття окупації, полону, тортур, бомбардувань і ракетних обстрілів. Книга створена для того, щоб світ знав правду про злочини, які чинила та продовжує чинити російсько-окупаційна армія на території нашої країни.
Прем’єра презентації книжки «Історії сильних» у Варшаві та Брюсселі.
Дивіться відео з презентації у Варшаві.
Відео презентації з Брюсселя.
Благодійний фонд Вадима Столара презентував книгу «Історії сильних» у Варшаві та Брюсселі. Презентації проходили у форматі театралізованої вистави за уривками з книг та за участю відомих акторів київських театрів.
«Команда волонтерів Фонду Вадима Столара почала активно допомагати українцям різними способами з перших днів повномасштабного російського вторгнення. Ми організовували евакуацію, привозили гарячу їжу, їжу, ліки, речі першої необхідності. Нам розповідали багато людей. їхніми реальними історіями, поділилися своїм досвідом того часу, щоб зібрати ці історії в одну книгу і розповісти про них усій Україні та всьому світу. Це правда про криваву війну, про жахи окупації факти злочинів російської армії, винні в яких мають бути встановлені, названі та покарані», – зазначила волонтер Фонду Наталія Приходько.
Захід у Варшаві організовано за підтримки Вілянівської районної адміністрації та Польсько-української господарської палати. Гостями презентації були як українці, так і громадяни Польщі. Зокрема, у заході взяв участь віце-президент Польсько-української господарської палати Анджей Дрозд.
Презентацію книги у Брюсселі відвідали також представники офіційних інституцій Європейського Союзу, зокрема головний радник генерального директора Європейської комісії з питань міжнародного співробітництва Хенрік Хололеї.
Подорож «Історії сильних» Фонд розпочав із Варшави та Брюсселя світом. Зрештою, планується презентація книги в інших країнах Європи та в Сполучених Штатах Америки.
«Нашою метою було показати війну та Україну на війні такою, якою бачать себе українці. Ті, хто особисто пережив смерть близьких, втрату житла, окупацію, обстріли… Команда Фонду та творчий колектив після цього поїхали в інші країни. Презентація книги «Історії сильних» в Україні. Почали ми з Варшави, бо з початку масштабної агресії Польща стала гостинним притулком для сотень тисяч українців на його основі в Брюсселі, щоб показати європейським політикам і чиновникам всю правду про війну і російську агресію. Ми не зупинимося на досягнутому і покажемо всьому світу живі і реальні історії сильних і стійких українців», – зазначив засновник Фонду Вадим Столар.
Презентація книги «Історії сильних» в Одесі.Переглянути відео.
Ми готувалися до виходу книги довго – від перших днів повномасштабного вторгнення росії. Наші волонтери щоденно спілкувалися з українцями – свідками великої війни – та чули історії, які неможливо забути. Так ми вирішили зберегти розповіді наших громадян для наступних поколінь – закарбувати їх на сторінках нашої книги.
У книзі ми зібрали та задокументували історії незламних українців, які бачили звірства російських окупантів на рідній землі, перебували в окупації, рятувалися з маленькими дітьми на руках, під обстрілами доставляли гуманітарну допомогу та героїчно захищали рідну країну від загарбників. «Історії сильних» – це збірка пам’яті про те, що болить кожному з нас. З її сторінок лунають голоси десятків українців, розповідаючи, як Україна вистояла, мужньо закривши собою, немов щитом, усю Європу від навали російських окупантів. У ній все – біль, страх, ненависть, лють, сміливість, єдність, взаємопідтримка, надія та віра в перемогу.
Працюючи над виходом книги, ми прагнули:
• створити доказову базу для Гаазького трибуналу – аби винні у російсько-українській війні були покарані;
• полегшити біль людей, які надсилали нам свої історії – бо коли ділишся своїм горем, його стає менше;
• нагадати світу про жахи, які відбувалися та досі відбуваються в Україні через війну, – аби він усвідомив ціну миру та аби підтримка нашої країни партнерами не зменшувалася.
Головна мета збірки – показати світу Україну у війні такою, якою її бачать самі українці. Такі розповіді не потрапляють у підручники, але їх має почути кожен.
Ми дякуємо героям книги, її авторам – за довіру, відкритість, щирість та силу духу. Впевнені, що «Історії сильних» знайдуть свою аудиторію та привернуть увагу як в Україні, так і за кордоном.
До роботи над книгою ми запросили відому українську письменницю. Вона спілкувалася з людьми, опитувала їх та, завдяки своєму письменницькому таланту, упорядкувала їхні історії. Так збірка розповідей стала справжнім літературним шедевром, який ми надрукували за підтримки засновника Фонду і мецената Вадима Михайловича Столара.
Презентація книги «Історії сильних» відбулася 28 березня 2024 року у Бучі – місті, яке стало знаковим не лише для України, а й для усього світу. Адже саме тут усім стало остаточно зрозуміло, з яким страшним злом борються героїчні українці.
«Історії сильних» в Одесі. Ми отримали дуже потужні відгуки після перфомансу в Бучі. Тому вивели захід в Одесі на новий рівень – надали голосам наших незламних українців ще більшої сили та відіграли п’єсу за мотивами їхніх історій. Переглянути відео з презентаціїкниги «Історії сильних» в Одесі.
Світове турнекниги «Історії сильних». Ми успішно провели презентацію у Польщі та Бельгії. Ми ретельно готувалися до цих важливих для нашого Благодійного фонду подій. Та щиро вдячні усій команді Фонду, акторській групі та всім, хто допомагав нам.Наша презентація викликала надзвичайно сильні та, на жаль, дуже важкі емоції. Адже усім присутнім довелося відчути атмосферу страху і невизначеності, в якій ми з вами щодня живемо.
«Історії сильних» – це книга не для продажу. Вона видана обмеженим накладом українською та англійською мовами.
Ми активно працюємо над створенням читацьких осередків, де усі охочі зможуть прочитати розповіді з нашої унікальної збірки. Та наразі можемо запросити вас в один з них:
• Національна бібліотека України ім. Ярослава Мудрого (раніше – Національна парламентська бібліотека України), м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 1.
• Інсталяція нашого Фонду в мистецькому комплексі GALLERIST, м. Буча, вул. Інститутська, 43-Б. З уривками деяких розповідей, що увійшли до збірки «Історії сильних», ви можете ознайомитися на нашому сайті.
Антон Домбровський – власник торгової марки харчових продуктів, яку він заснував напередодні великої війни. У своїй історії він розповідає про шлях від прагнення потрапити до лав ЗСУ – до волонтерства і масштабного всеукраїнського проєкту «Діти дітям». Читати далі «Як мене не взяли до ЗСУ»
Тетяна Слободянюк – дружина загиблого героя Азовсталі. Свою розповідь жінка наповнила спогадами про їхнє з Максимом кохання та поділилася тим, де шукає зараз натхнення жити далі. Читати далі «Мій коханий захищав Азовсталь»
Інна Капля – сімейна лікарка та мама двох синів. Вона розповідає, чому ухвалила рішення виїжджати разом з дітьми з України та де шукала прихистку. Читати далі «На нього відразу упаде авіабомба».
Тетяна Грицай – держслужбовець родом із Лисичанська, в який війна прийшла вже вдруге. Про свій гіркий досвід життя в окупованому місті та те, як не вірилося в початок масштабних бойових дій, жінка поділилася з нами у розповіді. Читати далі «Ми почули далекі вибухи»
Ярослава – жителька Закарпаття, мама двох дітей та дружина загиблого захисника України. Разом із дітьми вона стала учасницею сьомого сезону нашого проєкту «Відновись», який відбувся у лютому 2024 року. Та в інтерв'ю розповіла нам свою історію. Читати далі «Жив любов’ю до своєї родини»
Альона – вдова українського героя, який поліг у боях на Харківщині. Зі словами гордості та поваги вона згадує свого чоловіка та батька двох її дітей у інтерв’ю, яке жінка дала нам під час участі у проєкті «Відновись». Читати далі
Історію порятунку своєї родини від війни розказує нам у своєму інтерв'ю на «Відновись». Олена, працівниця ДСНС. Жінка та двоє її дітей взяли участь у сьомому сезоні проєкту. Читати далі «Не стримуючи сліз»
Тетяна – вдова захисника України, який загинув, захищаючи нашу країну. У своєму інтерв’ю для «Відновись» вона поділилася теплими спогадами про свого чоловіка та жахливими митями життя, які пережила через втрату коханого. Разом із донечкою вона брала участь у сьомому сезоні нашого масштабного проєкту. Читати далі. Ми маємо почути їхню історію
Ірина з двома донечками – з Бахмута. Про перші дні повномасштабного вторгнення, поневіряння по Україні у пошуках прихистку та любов до рідного міста жінка розповідає у своєму інтерв’ю для «Відновись». Читати далі «Душа залишилася там, на руїнах»
Пенсіонерка з Ірпеня Галина Ященко розповідає про жахи перших днів повномасштабної війни, про те, як містяни виживали в російській окупації, про складнощі евакуації та свої сподівання. Читати далі «Навіщо ж нас убивати»
Людмила Мельник у своїй розповіді ділиться згадками про брата-близнюка Руслана – захисника Маріуполя. Про мужність його та побратимів, що трималися до останнього, розуміючи, як нещадно ворог знищує місто. Читати далі «Ми віримо, що Руслан живий»
Людмила Лозова – мешканка Гостомеля, яка працювала шеф-редакторкою каналу ITV в Ірпені. У своїй історії розказує про перші дні війни та евакуацію з рідного міста, жахливі повідомлення від тих, хто залишився у Гостомелі, та про своє життя за кордоном. Читати далі «Головне – що я живу!»
Олена Андріїшина разом із чоловіком мешкали в Бородянці, коли почалася велика війна. Вони вирішили не покидати рідне місто та залишитися поруч з тими, кому потрібна допомога. Читати далі «Найстрашніше – бомби з літаків»
Кароліна Герус – юна українка з Бучі, яка самостійно подолала величезну відстань, аби знайти прихисток у Європі. Вона розказала про це нам у своїй історії. Читати далі «Наша русофобія недостатня»
Катерина та Оксана Бєлікови – мама та донька з Луганщини, з Попасної, яка вже була під ворожою окупацією у 2014 році. Вони розповідають про події великої війни, свою евакуацію та життя в новому місті. Читати далі «Виявилося: то не салюти»
Ірина Осадовська, лікарка-кардіологиня, згадує, яким їй запам’ятався початок повномасштабного вторгнення та як вони з колегами працювали у нових реаліях. Читати далі «Було відчуття розгубленості»
Оксана Романюк ще за місяць до повномасштабного вторгнення, зробивши розклад карти, передбачила кардинальні зміни у долях своїх подруг. У своїй розповіді жінка згадує, як скрутно жилося херсонцям під час ворожої окупації. Читати далі «Я ще ніколи так швидко не бігала»
Яків та Ольга Гонтар – подружжя пенсіонерів із Харківщини. Жінка ділиться згадками про перші дні ворожого наступу, пригадує, як пішки тікали з рідного селища. Читати далі «Ми йшли і не озиралися»
Тетяна Сулипа, уродженка Львівщини, більшу частину життя проживає у Польщі. Від початку повномасштабної війни жінка та її родина долучилися до допомоги співгромадянам. Читати далі «Роби людям добро»
Марта Ситенко, маркетолог із України та керівниця центру Children Hub, після початку великої війни знайшла своє покликання в тому, що допомагала маленьким землякам адаптуватися у Польщі. Читати далі «Я не витримала»
Едуард Бобровицький – мешканець села поблизу Запоріжжя, який з першого дня повномасштабного вторгнення відновив давню звичку вести щоденник та нотував події тих днів. Читати далі «Мене розбудило ревіння літака»
Олександр Данилейко, залишившись у рідному Харкові після початку великої війни, був свідком жахливих обстрілів міста російськими окупантами. Читати далі «Почув відлуння вибухів»
Психологиня та фотографиня Ольга Ткаченко розповідає, як жив її рідний Нікополь після повномасштабного нападу росіян. Читати далі «Ми продовжуємо жити життя»
