Головне - що я живу!
Шеф-редакторка інформаційного агентства ITV
24 лютого 2022 року Людмила, шеф-редакторка інформаційного агентства ITV, яка жила в Гостомелі, а працювала в Ірпені, прокинулася рано. Навкруги – темрява, місце чоловіка у ліжку – порожнє, думки – тривожні.
"Виходжу зі спальні. Назустріч – Володя. Промовляє одне єдине слово: «Почалося». Воно не вимагало пояснень, адже що саме почалося – мені, медійній людині, було зрозуміло. Про війну мене попереджали…"
Їхні діти та онуки саме поїхали з країни на відпочинок. "Але тривога в душі наростає..."
"Але тривога в душі наростає..."
Поки жінка з колегами робили новини, над їхнім офісом вже летіли ворожі гелікоптери у бік Гостомеля. Вдома стало чутно потужні вибухи. "І в цей момент нас нарешті накриває страх. Рішення ухвалюємо миттєво: треба виїжджати", – розказує жінка.
На Житомирській трасі – затори. "Звернули в якийсь ліс – і поїхали «за покликом душі» на батьківщину, до Кропивницького". Заїхали до хворої мами Людмили. "Я сказала їй, що розпочалася війна, наше місто бомблять, і ми вимушені тікати. Попросила триматися, не вмирати".
Нова навичка – жити сьогоденням
Жінка згадує: "Ті, хто залишилися в Гостомелі, надсилали нам жахливі відео. Рашисти бомбили нашу заплаву так, що вода стовпом підіймалася й розливалася навкруги, утворюючи на людських городах озерця… Наш будинок опинився в епіцентрі боїв. Перед воротами – розбита ворожа техніка, обгорілі трупи російських солдатів, розстріляні мирні автівки".
Далі була евакуація у Львів, смерть мами Людмили, яку рідні поховали без неї. І таке бажане повернення додому – на згарище свого будинку…