Ми почули далекі вибухи
Державний службовець
"Війна прийшла у Лисичанськ 2014 року. Навесні ми почули далекі вибухи, постріли… Оскільки жили на четвертому поверсі, побачили вдалині й спалахи… То десь у Луганську, досить далеко. До нас не дійде… Але дійшло…" – такими словами починає свою розповідь для «Історії сильних» державний службовець Тетяна Грицай. Жінка родом з Лисичанська – міста, двічі окупованого росіянами.
Не знаю, чи вижила б
Вона перебралася до своїх батьків, які мешкали у приватному секторі. Коли після деокупації міста повернулася додому, все у їхній квартирі було посічене осколками. "Якби залишилася, то не знаю, чи вижила б під їхнім немилосердним шквалом…"
Після окупації 2014 року Лисичанськ опустів наполовину, великі підприємства потроху занепадали. Було чутно відлуння воєнних дій, які проходили неподалік.
Чесно кажучи, я не вірила
"А наприкінці 2021-го раптом заговорили про повномасштабну війну, повідомляли про скупчення російських військових біля українських кордонів. Чесно кажучи, я не вірила, що таке можливе. Не хотіла вірити!" – розказує Тетяна.
24 лютого 2022 року жінка мала закривати лікарняний. "Але вранці отримала повідомлення, щоб нікуди не йшла та залишалася вдома, бо… війна…"