Я ніколи так швидко не бігала
нумеролог з Херсона
«У мене є свої постійні клієнти, подруги нерідко звертаються за порадами, цікавляться тим, що буде. Приблизно за місяць до війни ми з ними пішли в лазню. Дівчата й попросили: «Ксюшо, розклади карти, скажи, що на нас чекає?» Розклала. Дивлюся, а в них усіх долі міняються… І так у кожної – якісь зміни, переїзди. «Ой, неспроста все це, дівчата, – кажу я їм, – щось має статися».
На щедрій Херсонщині замаячив голод
«Вже наступного дня херсонці кинулися скуповувати все, що лежало на прилавках…»
«Найважчими були березень і квітень. Їстівні запаси у людей добігали кінця… Далеко не всі могли собі дозволити купити бодай шматочок м’яса… У соцмережах можна було зустріти такі повідомлення: «Продайте мені, будь ласка, одну морквину!», «У кого є, поділіться цибулиною». У це важко було повірити, але на хлібній та щедрій Херсонщині замаячив голод…» – згадує жінка.
«Оксано, війна почалася».
Оксана пригадує, як оселі херсонців під час комендантської години грабували місцеві злодії, як вона разом із донькою та її подругою тікали від п’яних окупантів. Розказує, як відважилися на евакуацію з Херсона, якою складною була ця дорога та як родина влаштувалася зараз.