Куди бігти?
Телефон починає розриватися від скасування замовлень, від близьких, усі тікають, у всіх паніка. Телефоную другу, починаємо думати, що робити.. тікати немає резону, та і не по-людськи це, вирішили йти до армії. Черга у військкомат вразила, ми були в захваті від українців!
Аби не стояти у черзі, вирішив використати зв'язки та подзвонив другу військовослужбовцю з проханням "просунути" мене в ЗСУ. Зустрілися та мені відкрили очі "На передовій толку з тебе не буде, навіть не лізь. Тільки зброю втратимо та деморалізуємо інших, коли ти помреш. Краще допомагай армії тим, що вмієш – волонтерь".
Що ж, думаю, добре. Саме час шукати, де я можу бути корисним. Це зайняло не багато часу, майже одразу я побачив кількість людей, котрі шукали прихисток, хто втратив домівки або були вимушені тікати.