"Для жителів більшості областей України війна розпочалася 24 лютого 2022 року, а для нас, жителів Луганщини, – у 2014-му. Та ми тоді недовго були під окупацією, нас звільнили ЗСУ", – каже Оксана. Деякий час вони мешкали на Черкащині – ворог часто обстрілював Попасну з окупованої території.
Попри те, Попасна розквітала. "Переваги життя на території вільної України бачили та відчували всі попасняни! Тому місто наше було і є проукраїнським, хоча й розташоване на Луганщині, яку нині мордує російський окупант", – говорить жінка.
За досвідом попередніх років, усі думали, що бойові дії, які почалися у лютому 2022 року, швидко закінчаться. Та обстріли не вщухали. Горіли будинки, гинули їхні мешканці.
А потім росіяни навмисно поцілили у велике бомбосховище. "Адже вони знали, що там беззбройні цивільні – діти, старенькі…" – із сумом згадує Оксана.
"Одного разу ми з чоловіком побачили з вікна салюти. І зраділи, адже думали, що то вже перемога і що це наші святкують, дають нам знак про добрі новини. Але виявилося: то не салюти – то так розриваються фосфорні бомби…"
Катерина та Оксана розказують про складну евакуацію, життя на новому місці, про сум за рідною Попасною та свої сподівання.