На нього відразу упаде бомба
Сімейна лікарка, мама двох синів
"Старший син сприймав таку нову реальність болісно, але цілком адекватно, а з меншим, десятирічним, було досить складно. Він замкнувся в собі, і так боявся, що взагалі не виходив на вулицю. Думав, що на нього відразу ж упаде бомба. А шостого березня, вночі, в нього сталася справжня істерика – йому наснилося, що мене вбили", – розповідає Інна. І саме тоді вона вирішила – треба вивозити синів у безпечне місце.
Спочатку я не збиралася виїжджати
Оминаючи великі міста, як радили люди, жінка з дітьми їхала до тата в Рокитне Київської області. Туди зі столиці саме прибула її кума із сином. Виїжджали з України двома родинами.
Батько їхати з ними відмовився. "Татові 70 років, у нього онкологія в стадії ремісії. Але він сказав, що нікуди не поїде, а якщо прийде окупант, то плюне йому в очі".
Підлоги вистачить на всіх
Їхали до Кракова, де їх у геть порожній орендованій квартирі прийняла подруга, що виїхала раніше. "Але й це в той час і в тих обставинах вважалося великою удачею – вільного житла не було. Так-от, подруга сказала тоді знаменну фразу, яка стала у нас мемом: «Підлоги вистачить на всіх»", – пригадує Інна.
Жінка згадує, як діти адаптувалися до змін, як змушена була через обставини змінити роботу. Вона розповідає, як чекає дозволу від місцевої влади, щоб працювати за фахом, та як спрямувала свій вільний час на волонтерську діяльність.