Як же ми мріяли побачити схід сонця сьогодні – поки ворог вночі нещадно обстрілював Україну, і кожна хвилина тягнулася в тривозі й невідомості...
Знаємо, що мета росії, якщо не знищити нас – то виснажити й зламати нашу віру. Та попри її сподівання, із кожною жахливою ніччю ми ще сильніше єднаємось, стаємо більш уважними одне до одного. Бо ми – чуйні й людяні, вміємо підтримати й обійняти, навіть коли страх переповнює.
Ми маємо залишатись такими, друзі, та триматись, попри шалену втому, що накопичилася за роки випробувань. Дбати про себе й бути опорою одне для одного – бо в єдності й турботі сьогодні наша сила.
Низький уклін мужнім українським воїнам, які зробили цей світанок можливим. Та щирі співчуття всім, хто постраждав цієї ночі.