"Як ви? Всі цілі?" – знову писали ми впродовж ночі близьким.

"Як ви? Всі цілі?" – знову писали ми впродовж ночі близьким. Поки десь, зовсім поруч, небо над нашими мирними містами розривали гучні вибухи.

Знаючи, що негода накриває Україну, ворог знову підступно атакував нас. Аби зруйнувати наші оселі, залишити українські родини без світла й тепла в лютий холод. Щоб втома, виснаження, зневіра врешті перемогли нашу стійкість.

Ми низько вклоняємось воїнам, які хоробро відбивали масштабну ворожу атаку. Та обіймаємо всіх наших людей, чиї серця зараз сповнені болю.

І дуже просимо: українці, рідні, тримайтесь, будь ласка. Бережіть тепло в оселях, дбайте про тих, хто поруч і кому зараз важче. Підтримуйте одне одного словом, обіймами, присутністю.

Віримо: ми обов’язково вистоїмо. Бо навіть у темряві ми залишаємось світлом і теплом одне для одного. Бо будь-які, навіть найскладніші випробування, врешті добігають кінця. Тримаймося!