Насиченим враженнями та водночас емоційно важким став тиждень, що минув

Насиченим враженнями та водночас емоційно важким став тиждень, що минув. Мабуть, лише розуміння того, наскільки ми потрібні вам, наші любі незламні українці, і тримало нас. Бо у темні часи, коли побачити світанок – вже мрія, ліпше за все серця зігріває надія, ваші теплі слова й усмішки наших дітей. Задля вас, друзі, і майбутнього наступних поколінь ми наполегливо працюємо. Та тримаємось одне за одного, щоб мати сили йти далі.

Тож зупинимось на тому, що саме ми робили протягом тижня. За сім днів, що минули, ми:

• надавали юридичні консультації у межах проєкту «Юридичні поради»;

• тренувались у проєкті «Спорт на районі», та у суботній рубриці поліпшували гнучкість хребта;

• щодня ділились атмосферою 10-го етапу проєкту «Відновись», який розпочався цього тижня;

• запрошували долучитись до онлайн-групи психологічної підтримки, які щомісяця проводимо в межах проєкту «Підтримка»;

• в межах «Курсу Української» готувались до НМТ з української мови та ділились успіхами одного з випускників;

• у рубриці «Запитайте у психолога» публікували нову відповідь експертки на запитання від вас;

• продовжили шукати чарівника для Віки з Миколаєва у проєкті «Здійснення мрій»;

• у «Знай своїх, твоїх і наших» говорили про Ірину Цибух – парамедикиню добровольчого батальйону «Госпітальєри», медіатренерку та керівницю проєктів.

• підготували для вас інтерв’ю героїні проєкту «Відновись».

Будьмо єдині, друзі! Простягаймо руку допомоги одне одному у складні миті життя.

І з надією у серці – тільки вперед!