Ми не повернулись
Учасниця "Історії сильних"
"До війни наша сім’я жила в Чугуєві – це невелике військове містечко за 22 кілометри на схід від Харкова. Уранці 24 лютого, як зазвичай, ми з шістнадцятирічним сином поїхали до Харкова: я – на роботу в АТ «Турбоатом», де пропрацювала 28 років, Славик – на навчання до музичного ліцею. Дочка Яна (їй тринадцять) збиралася до школи, чоловік – на роботу".
Почалась велика війна…
Жінка пригадує: "Проїжджаючи повз Чугуївський аеродром, ми помітили, що там щось горить… А в Харкові ми вже почули гучні вибухи та побачили великі черги автомобілів на бензозаправках, затори на дорогах у бік виїзду з міста на захід…"
Почалась велика війна… Старший син Маргарити, Віталій, який працює дитячим тренером в Одесі, сказав, що можна евакуюватись із меншими дітьми на курорт Буковель. Та повернутись в Чугуїв, щоб зібратися, було неможливо. "Тож ми залишилися у Харкові, в моєї мами…"
Евакуація
"… ситуація в Харкові й на околицях міста погіршувалася з кожною годиною. Дуже скоро Чугуїв захопили російські війська. Із соціальних мереж ми дізналися, що з харківського залізничного вокзалу має вирушити безплатний евакуаційний поїзд на захід України…"