Найдовший день у моєму житті
Героїня Історії Сильних
"Звати мене Тетяна, мені 42 роки, маю чоловіка та двох синів. До війни я працювала керівником Новотроїцького відділення Ощадбанку (Херсонська область), мала плани на майбутнє і віру в те, що все в моїх силах. Ранок 24 лютого змінив це..." – так розпочинає свою розповідь для «Історії сильних» наша героїня.
4:30
Жінка пригадує перші миті повномасштабного вторгнення: "Попри хворобу, свій ранок я звично почала о 4.30 – з йоги. І раптом почула вибухи, незрозумілий гуркіт… Перші думки: потрібно збирати дітей та готуватися до найстрашнішого! Від вибухів прокинулися й мої сини. Дивляться на мене переляканими благальними очима: «Мамо, що нам робити? Може, це просто якесь військове навчання?»"
24 лютого
Попри жахливі обставини – ворог наступав з півдня в бік їхнього селища – робочі обов’язки Тетяни нікуди не поділися. "24 лютого – найдовший день у моєму житті… Два наступні тижні не пам’ятаю взагалі. Потім мозок почав працювати: я обдумувала різні ідеї, як відновити функціонування банківського відділення, як можна отримати готівку, здійснити поповнення банкомата".