Мій любий рідний Харків…
Професійна психологиня
"Харків, мій любий рідний Харків… Понівечений, розбомблений, у щоденному траурі за містянами, які загинули й гинуть від обстрілів у власних домівках, на вулицях…" – так починає свою розповідь для «Історії сильних» Марина Пелюстка. Вона – професійна психологиня, людина з інвалідністю – зустріла війну в рідному місті та разом із мамою прийняла всі випробування, що випали на їхню долю.
24 лютого
"Уранці 24 лютого нас … розбудили гучні вибухи. Спочатку ми не зрозуміли, звідки вони, що коїться? А потім почули звуки повітряної тривоги. Зазирнули в інтернет – і жахнулися: він був весь забитий повідомленнями про початок війни…"
"Насамперед російські війська вдарили по центру міста – площі Свободи… Скрізь на той час були люди, скрізь – жертви та постраждалі… А потім ракети прилітали скрізь".
Марина пригадує, як вчилася опановувати
"І хоч масованих атак після того, як Харківщину звільнили, поменшало, та вони не припиняються. А у чий будинок або в яку установу прилетить наступна ракета – ніхто не знає. Кожен день може бути останнім…"
Марина пригадує, як вчилася опановувати себе та переосмислювала життя. Розказує про свої нові хобі, волонтерство, навчання новій професії. І захоплюється незламністю харків’ян.